Український театр

  • Театральне мистецтво в Україні сягає корінням у сиву давнину і бере початок з фольклору. У веснянках, купальських та обжинкових піснях, у колядках та щедрівках, у весільних та похоронних обрядах є яскраві елементи лицедійства: слова, мелодії, танцю, пантоміми. Ще за годин Київської Русі скоморохи започаткували примітивний театр — потішні зрелища на майданах і базарах. Пізніше, у XVII — XVIII ст., популяризаторами своєрідного театру були студенти Київо-Могилянської академії, які під час вакацій ставили інтермедійні вистави. Також широкий розмах набули вертепи — мандрівні театри маріонеток із соціально-побутовими перфомансами.
  • У 1795 році відкрився перший в Україні стаційний театр у Львові, у колишньому костелі єзуїтів. У Києві перший стаційний театр з'явився у 1806 році, в Одесі — 1809, у Полтаві — 1810.
  • ХІХ століття ознаменувалося появою драматичних творів Івана Котляревського, Григорія Квітки-Основ'яненка, Тараса Шевченка. Українське акторське мистецтво, сам театр набрали виразних суспільно-громадських функцій, що сприяло піднесенню національної свідомості народу.
  • Підвалини саме українському театру заклав Марко Кропивницький, який створив «Театр корифеїв» — професійну театральну трупу. Він сам шукав і навчав своїх акторів: М. Заньковецьку, П. Саксаганського, М. Садовського, М. Затиркевич-Карпинську.
  • Репертуар не був особливо широким (Наталка Полтавка, Москаль-чарівник Івана Котляревського, Сватання на Гончарівці, Шельменко-денщик Григорія Квітки-Основ'яненка, Назар Стодоля Тараса Шевченка). Тож стало само собою зрозумілим, що потрібні нові твори, в яких відчувалося б подих сучасності. Їхніми авторами стали Марко Кропивницький, Михайло Старицький, Іван Карпенко-Карій, що одночасно були і драматургами, і режисери, і актори.
  • Театр завжди мав виключно важливе етичне та художнє значення, сприявши формуванню естетичного смаку, розширенню кругозору. Чи слухаємо ми оперу, чи насолоджуємося майстерністю та грацією артистів балету чи з душевним трепетом стежимо за грою драматичних акторов, — ми завжди відчуваємо особливу атмосферу свята.