Український театр
- Театральне мистецтво в Україні сягає
корінням у сиву давнину і бере початок з фольклору. У веснянках, купальських та
обжинкових піснях, у колядках та щедрівках, у весільних та похоронних обрядах
наявні яскраві елементи лицедійства: слова, мелодії, танцю, пантоміми. Ще за
часів Київської Русі скоморохи започаткували примітивний театр — потішні
видовища на майданах і базарах. Пізніше, в XVII — XVIII ст., популяризаторами
своєрідного театру були студенти Києво-Могилянської академії, які під час
вакацій ставили інтермедійні вистави. Також широкого розмаху набули вертепи —
мандрівні театри маріонеток із соціально-побутовими перфомансами.
- У 1795 році відкрився перший в Україні
стаціонарний театр у Львові, в колишньому костелі єзуїтів. У Києві перший
стаціонарний театр з’явився у 1806 році, в Одесі — 1809, в Полтаві — 1810.
- XIX століття ознаменувалося появою
драматичних творів Івана Котляревського, Григорія Квітки-Основ’яненка, Тараса
Шевченка. Українське акторське мистецтво, сам театр набрали виразних
суспільно-громадських функцій, що сприяло піднесенню національної свідомості
народу.
- Підвалини саме українського театру заклав
Марко Кропивницький, який створив «Театр корифеїв» — професійну театральну
трупу. Він сам шукав і вчив своїх акторів: М. Заньковецьку,
П. Саксаганського, М. Садовського, Г. Затиркевич-Карпинську.
- Репертуар не був особливо широким
(«Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник» Івана Котляревського, «Сватання на
Гончарівці», «Шельменко-денщик» Григорія Квітки-Основ’яненка, «Назар Стодоля»
Тараса Шевченка). Тож стало само собою зрозумілим, що потрібні нові твори, в
яких би відчувався подих сучасності. Їхніми авторами стали Марко Кропивницький,
Михайло Старицький, Іван Карпенко-Карий, що одночасно були й драматургами, й
режисерами, й акторами.
- Театр завжди мав виключно важливе етичне і
художнє значення, сприяв формуванню естетичного смаку, розширенню кругозору. Чи
слухаємо ми оперу, чи насолоджуємося майстерністю і грацією артистів балету або
з душевним трепетом стежимо за грою драматичних акторів, — ми завжди відчуваємо
особливу атмосферу свята.
.jpg)
