ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕНЬ БІБЛІОТЕК

 ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕНЬ БІБЛІОТЕК

Всеукраїнський день бібліотек у 2026 році відзначають 30 вересня, у середу. Дата свята незмінна — щороку воно припадає саме на 30 вересня. Його встановили ще у 1998 році, щоб відзначити внесок бібліотек у розвиток освіти, науки й культури та підкреслити їхню роль у житті суспільства.

У 2026 році бібліотечна спільнота використовує девіз:

«Бібліотека – місце сили, простір свободи».

Цікаві факти про книги

o Найдавніша друкована книга: «Діамантова сутра», створена у Китаї у 868 році нашої ери.

o Перша українська друкована книга: «Апостол», який видав Іван Федоров у Львові у 1574 році.

o Цундаку: японське слово, що означає звичку купувати книжки та складати їх у стопки, не читаючи одразу.

o Користь для здоров'я: всього 6 хвилин читання на день можуть знизити рівень стресу на 68%.

o Найбільша книга у світі: атлас Кленке, розміри якого становлять приблизно 1,75 на 2 метри.

День Незалежності України

2026-й – особливий рік для нашої держави. Україна відзначає річниці ухвалення Конституції, створення ЗСУ, відродження державних символів і гривні, а вінцем цього є 24 серпня 2026 року – День Незалежності України. Тридцятип’ятиріччя її відновлення.

Історія свята

Джерела сучасного свята беруть свій початок влітку 1990 року, коли було прийнято Декларацію про державний суверенітет, і спочатку пам’ятну дату святкували у липні. Історичний поворот стався 24 серпня 1991 року, коли Верховна Рада ухвалила Акт проголошення незалежності України. За кілька місяців, у грудні того ж року, цей вибір абсолютно легітимно підтвердив український народ на всеукраїнському референдумі. Офіційно свято перенесли на серпневу дату вже на початку 1992 року.

Традиції свята

Сучасний формат святкування зазнав значних змін через міркування безпеки під час повномасштабної війни з Росією. Військові паради, гучні концерти та масові народні гуляння поступилися місцем стриманішим пам’ятним заходам. Центром свята стало вшанування пам’яті загиблих воїнів, які захищали суверенітет країни протягом історії та в наші дні.

Найважливішою традицією святкового дня стали масштабні благодійні збори, спрямовані на підтримку оборонних сил. Символом свята залишається вишиванка, яку цього дня надягають мільйони українців у всьому світі.

Ліна Костенко

 Вона мріяла літати, працювала педагогом, і тільки розкривши свій талант стала «невловимою королевою української поезії»

19 березня 2026 року Ліна Василівна Костенко відзначає свій 96-й день народження. Геніальна українська улюблениця, поетеса-шістдесятниця, лауреатка Шевченківської премії (1987), Премії Антоновичів (1989), Премії Петрарки (1994), нагороджена медаллю Святого Володимира, Почесною відзнакою Президента України (2000). У 2000 р. стала першим лауреатом Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Олени Теліги і нагороджена Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня.

Це ЖІНКА-ГЕРОЙ, котра принципово відмовилася від Премії Золотий Письменник України та звання Героя України, мотивуючи, що ці нагороди «як політична біжутерія їй не потрібні», адже у неї головне – ІМʼЯ. Одна із найвпливовіших жінок в історії України, яка стала незаперечним моральним авторитетом для українців. Вона ніколи не боялася влади. Завжди писала і пише, що хоче і завжди говорить, що думає.

Вона переконує нас, що слова «незалежність» і «свобода» існують в мові не просто так.

Сила волі та її незламність вражають. Поезія Ліни Костенко про боротьбу українського народу за свободу, про красу рідної мови, рідної землі, про людські цінності — це словесна зброя, яка пробуджує та надихає боронити нашу Батьківщину і сьогодні.

Кобзар

 «Кобзар» — книга століть

9 березня українці вшановують день народження Тараса Шевченко — поета, художника і мислителя, якого називають пророком українського народу.
Його слово пережило заборони, переслідування і час.
Воно звучало пошепки, коли його намагалися змусити мовчати.
І звучить голосно сьогодні — як символ свободи, гідності та боротьби за право бути собою.

155 років від дня народження Леся Мартовича

 

Невмирущий талант українського слова

12 лютого минає 155 років від дня народження Леся Мартовича (Олекси Семеновича Мартовича) (1871–1916) — видатного українського письменника-новеліста, майстра гострої сатири та неперевершеного гумориста. Разом із Василем Стефаником та Марком Черемшиною він складав славетну «Покутську трійцю», яка модернізувала українську прозу межі XIX–XX століть.

Був активним членом Русько-української радикальної партії (РУРП), займався просвітництвом серед селян, редагував часопис «Хлібороб».

Більшу частину життя працював помічником адвоката в містечках Галичини (Снятин, Городенка, Львів). Через постійні нестатки та хвороби жив у матеріальній скруті.

Мартович увійшов у літературу як сатирик, який через сміх показував трагедію народного життя.

Ключові збірки:

«Не-читальник» (1900). Дебютна збірка, де автор висміює неосвіченість, затурканість селян та їхній страх перед «панськими» законами.

«Хитра придумка» (1903). Твори цієї збірки спрямовані проти бюрократії та несправедливості австро-угорських судів.

«Стрибожий дар» (1905): Вершина малої прози Мартовича. Новели збірки вражають психологізмом та тонкою іронією.

Визначні твори:

Повість «Забобон» (1911). Найбільший і найвідоміший твір письменника. У ньому Мартович подає широку панораму життя галицької інтелігенції та селянства, критикуючи духовну обмеженість, лінощі та застарілі стереотипи (забобони).

Новели: «Мужицька смерть», «Грішниця», «Смертельна справа» — у них поєднуються комічні ситуації з глибоким співчуттям до долі простої людини.

Особливості стилю: сатира та іронія. Лесь Мартович не просто смішив, він викривав соціальне зло, політичне крутійство та моральну деградацію. Його новели стислі, динамічні, з багатими діалогами, що передають живий народний говір. Автор майстерно розкривав внутрішній світ персонажів через їхні вчинки та побутові деталі.

День безпечного Інтернету

10 лютого 2026 року

День безпеки в Інтернеті

   Ця міжнародна календарна подія виникла за сприянням організації Insafe починаючи з 2004 року. Вона відзначається щорічно у другий день другого тижня лютого.

Метою Дня безпеки в Інтернеті є поширення знань про безпечне, відповідальне і позитивне використання цифрових технологій для дітей та молоді.

  У всьому світі, День безпеки в Інтернеті відзначається в більш ніж ста країнах і координується об’єднаної мережею Insafe/INHOPE, за підтримки Європейської комісії, а також 31-им національним центром забезпечення безпеки в Інтернеті по всій Європі. 

Всеукраїнський День бібліотек

 Бібліотека — це одне з найдавніших культурних надбань людства, суть якого є незмінною протягом всієї історії. 

Бібліотеки й дотепер залишаються особливим місцем, де люди мимоволі стишують голос, і чутно лише шурхіт сторінок, а повітря неповторно пахне типографською фарбою, клеєм і трохи пилом — адже книги можуть зберігатися століттями і дарувати свою мудрість не одному поколінню читачів.

Любов до книги властива нашому народу здавна, а важливість бібліотек для національної освіти, науки та культури є очевидною для держави.

Тому в Україні встановлено особливе свято — Всеукраїнський день бібліотек, який ми щороку відзначаємо 30 вересня.

Нові підручники

 

Фонд бібліотеки ВСП ФКБХТ ЗНУ поповнився новинками сучасних видань

У квітні 2025 року бібліотека ВСП ФКБХТ ЗНУ  поповнила свій фонд новими підручниками. Отримано 170 прим. (2 назви).

Пропонуємо до вашої уваги перелік отриманих видань та кількість примірників:

1.  Щупак І.Я. Всесвітня історія (рівень стандарту): підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти / І.Я. Щупак. Київ: УОВЦ "Оріон", 2024. - 85 примірників.

2. Власов В.С. Історія України (рівень стандарту): підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти / В.С. Власов. Київ: Літера ЛТД, 2024. - 85 примірників.

14 лютого Міжнародний день дарування книг

 14 лютого Міжнародний день дарування книг. 

Це волонтерська ініціатива, яка заохочує людей дарувати книги дітям і тим, хто їх потребує. 

Свято започаткувала Еммі Бродмур 2012 року. Вона хотіла створити день, який би надихав людей ділитися книжками й розвивати любов до читання у дітей у всьому світі.  

27 січня - Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

 

    Голокост — одна з найжахливіших трагедій в історії людства, систематичне масове винищення єврейського населення та інших груп, які нацистський режим у Німеччині вважав "небажаними" або "неповноцінними". Це геноцид, здійснений нацистами та їх союзниками впродовж Другої світової війни (1939–1945).

    За оцінками, було вбито близько 6 мільйонів євреїв. Також постраждали інші групи: роми, люди з інвалідністю, полонені, політичні противники. Нацисти створили концентраційні табори, де проводили масові вбивства газом, а також використовували в'язнів для примусової праці. Нацистська ідеологія, заснована на расовій ненависті, зображала євреїв та інші групи як "ворогів" суспільства.

    Більша частина фактичних вбивств євреїв під час Голокосту відбувалася в таборах смерті в окупованій Польщі, переслідування євреїв, їх виселення у гетто і депортація з їхніх будинків відбувалися на очах у їх неєврейських сусідів в містах та селищах по всій Європі.

День Соборності України

 22 січня 1919 року дві українські землі, які кілька століть були політично розірвані, стали частиною однієї спільної національної держави – Української народної республіки.

Ця подія була однією із найвизначніших у нашій історії.

Тому цього дня ми святкуємо День Соборності України. Це духовне єднання всіх територій, які історично належали українському народові, єдність і цілісність загальної території України, недоторканність її кордонів.

Також соборність означає, що Україна має свою єдину національну державу, яку створює сам народ як вільну, суверенну, демократичну, правову й соціальну.