Всеукраїнський день бібліотек

 

Якщо ви любите книги та любите читати , вам сподобається ця добірка цитат.

«... Дивною і ненатуральною здається людина, яка існує без книги.»
Т. Г. Шевченко

«Це частина краси всієї літератури. Ви виявляєте, що ваші прагнення є універсальними прагненнями, що ви не самотні та ні від кого не ізольовані.»
  Ф. Скотт Фіцджеральд

«Тільки дуже слабкі розумом відмовляються піддаватися впливу літератури та поезії.»
 Кассандра Клер

«Книги допомагають нам зрозуміти, хто ми є і як нам поводитися. Вони показують нам, що таке спільність і дружба; вони показують нам, як жити і померти.»
 Енн Ламотт

«Ми читаємо, щоб знати, що ми не самотні.»
 Вільям Ніколсон

«Чудовим у великій літературі є те, що вона перетворює людину, яка її читає, до стану людини, яка писала, і породжує в нас також творчий імпульс.»
  Е. М. Форстер

«Слова — вино життя.»
 Форстер

«Вінець літератури – поезія.»
 Вільям Сомерсет Моем

«Єдине, що вам обов'язково потрібно знати, це розташування бібліотеки.»
Альберт Ейнштейн

«Бібліотеки – це резервуари сили, витонченості й розуму, нагадування про порядок, спокій і безперервність, озера розумової енергії...»
 Жермен Грір
«Велика частина людського знання в усіх галузях існує лише на папері, в книгах, – цієї паперової пам’яті людства … Тому лише збори книг, бібліотека є єдиною надією і не знищується пам’яттю людського роду … »
Шопенгауер

«Написання книги — це довга, виснажлива боротьба, як довгий напад якоїсь болісної хвороби. Людина б ніколи не взялась за таке, якби нею керував якийсь демон, якому неможливо ані протистояти, ані зрозуміти.»
Джордж Оруелл

22 червня – День Скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні

 

22 червня – День Скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні

Слід зазначити, що Україна не тільки серед колишніх радянських республік, а й з усіх країн світу зазнала найбільших втрат за роки тієї війни. У Другій світовій війні українці понесли людські втрати більші, ніж Велика Британія, Канада, США і Франція разом узяті. За різними оцінками, в нашій країні загинуло від 8 до 10 мільйонів людей, з них цивільного населення близько 5 млн, 2,2 мільйона було вивезено на примусові роботи до нацистської Німеччини, 10 мільйонів втратило притулок. На цілковиті руїни перетворилося понад 700 міст та селищ міського типу, майже 30 тисяч сіл.     Наш священний обов’язок – навіки зберегти пам'ять про тих, хто відстояв перемогу в цій жахливій війні, тих, хто став жертвою смертельних жорен нацизму. Життєписи цих людей – уроки істинної мужності та патріотизму для сучасників.

Друга світова війна відкрила для українців руйнівну «силу» обох тоталітарних режимів. Усім відомі злочини нацистів на окупованих територіях України (Голокост, розстріли мирного населення, спалення сіл тощо). Разом з тим тривалий час замовчувались численні злочини комуністичного режиму на нашій землі (розстріли політичних в’язнів у Західній Україні в червні-липні 1941 року, знищення центру Києва восени 1941 року, підрив Дніпрогесу і знищення в Одесі поранених червоноармійців, скинутих у море разом із санітарними машинами тощо).

Тому цього дня, 22 червня, вшануймо пам’ять всіх, чиє життя було покалічено і зруйновано у тій страшній війні!

 Вічна пам'ять загиблим. Честь і слава живим героям!

 

На головну сторінку

Міжнародний день захисту дітей

Щороку в перший день літа, 1 червня, у всьому світі святкується Міжнародний день захисту дітей. Рішення про створення такого свята було прийнято під час сесії Міжнародної демократичної федерації жінок 1949 року в Парижі. Заснування такого дня ініціювали через те, що в багатьох країнах світу залишилося чимало дітей без батьків та даху над головою після Другої світової війни.

Вперше Міжнародний день захисту дітей відсвяткували в 50 країнах вже наступного 1950 року. Відтоді подія стала однією з наймасштабніших у всьому світі. Головна мета свята – привернути увагу громадськості, урядових установ та організацій до проблем, що спрямовані на реалізацію різноманітних заходів для забезпечення добробуту дітей в світі.

Існує навіть окремий символ цього дня – зелений прапор, на якому зображена планета Земля, а довкола неї – фігурки дітей різних рас та національностей.

 На головну сторінку

16 травня - Всесвітній день вишиванки

10 цікавих фактів про вишиванку

Здається, про вишивку ми знаємо все. І про символізм кольорів, де червоне — то любов, а чорне — то журба. Та й у нашому блозі вже розповідали цікаві факти про символи, обереги на вишиванках. Але чим більше вивчаєш український вишитий одяг, тим більше білих плям в історії вишивки виявляєш.

Тому сьогодні хочемо розповісти 10 цікавих фактів про вишивку, які ви точно не знали.

1. Техніка хрестиком стала популярною лише у XIX ст.

До 1860 року популярними в Україні були низинка, верхоплут, козлик та інші види швів. Цікаво, але хрестик прийшов до українських вишивальниць із Європи. Популярністю та зацікавленістю вишивальниць різного віку техніка вишивки завдячує компанії “Товарищество Брокар і Ко”, заснованій підприємцем Генрі Брокар. Цікавий факт: парфумоване мило, яке було одним із найбюджетніших товарів парфумерно-косметичних магазинів компанії, загортали у схеми-орнаменти вишивки хрестиком. Таке пакування, як і сам товар, було дуже популярним серед населення.

2. Українські вишивальниці мають власне професійне свято.

Цікавий факт про вишиванку стосується дня 17 грудня, коли відзначається свято Варвари. Саме з цього дня дівчата розпочинали вечорниці, де разом вишивали. Тому якщо маєте в родині вишивальницю, то порадуйте її набором для вишивки або цікавою вишитою сорочкою саме перед новорічно-різдвяними святами. Якраз 17 грудня — ідеальна для цього нагода.

3. Вишиванка не була повсякденним одягом українців.

Список цікавих фактів був би не повним, якби ми не згадали, що українці ніколи не носили вишиванок на щодень. У час, коли не було сучасних пральних засобів, пральних машин, а на створення однієї сорочки витрачалися місяці, дуже не практично було щодня красуватися у вишитій сорочці. Цікавим фактом є те, що сорочки для буднів так і називалися “буденками”. Вони зовсім нічим не прикрашалися.

4. Нитки для вишиванок у техніці “білим по білому” готувались три роки

Неймовірно цікавим є факт, що підготовку до вишивки рукодільниці Полтавщини, звідки походить унікальна техніка “білим по білому”, розпочинали за 3 роки до початку створення візерунку. І виткати полотно було найпростішим завданням. Головним, цікавим і найдовготривалішим процесом ставало вибілювання ниток. Хімічних відбілювачів на кшталт сучасного хлору чи “Ванішу” не існувало. А хотілося ж отримати сліпучу білизну морозного візерунка. Тоді полтавські вишивальниці придумали цікаву річ: розстилати нитки на березі річок у найбільшу спеку. Так 4 стихії (вода-сонце-повітря-земля) заряджали нитки. Та й з практичної точки зору річка добре відбивала сонячні промені й пряжа природно вигорала до білосніжного відтінку.

5. Дівчата навчались вишивати з 5 років. Цікавий факт, що юна рукодільниця уже у 5 років уміла тримати голку з ниткою, оздоблювати одяг найпростішими швами.



6. День Вишиванки відзначають у 60 країнах. Цікаво, але виявляється флешмоби у вишиванках та марші популярні не лише в Україні, але і в 60 країнах, де присутня українська діаспора.

7. Колір ниток для вишивки закріплювали тістом. Цікавий факт: до появи штучних анілінових барвників вишивальниці використовували виключно природні фарби у вигляді відварів, настоянок із трав, кори, квітів, соку плодів. Наприклад, усі відтінки жовтого отримували із пшеничної соломи. Цікаво, що аби тон був золотим, ці нитки запікали у житньому тісті. Термічна обробка у поєднанні з опарою закваски фіксували відтінок на віки.

8. Цікавий факт — про українську вишиванку писав журнал Vogue у 2015 р. Тоді українським орнаментам була присвячена ціла стаття. Цікаво, що сам вишитий одяг був названий трендом 2016 року. Зараз українські мотиви, візерунки систематично використовують у своїх колекціях імениті дизайнери.

9. Вишиванки мали розподіл за кольором. Чорні вишиванки одягалися виключно чоловіками. Цікаво: сині вишиті сорочки були у гардеробі жінок, які не хотіли чи не могли народжувати, або маленьких дівчаток до 12 років.

10. Вишиванка зображена на двадцятигривневій купюрі. А точніше Іван Франко у вишитій сорочці. ЦІкаво: письменник першим серед інтелігенції пропагував вишитий одяг у поєднанні з класичними піджаками, камізельками, тренчами.

На головну сторінку

15 травня в Україні святкують День сім'ї

 Сім’я завжди була і залишається осередком збереження духовних і культурних цінностей нації. Родина, як джерело любові, поваги до ближнього є тією початковою ланкою, на якій будується і тримається держава.

Немає у світі більшого щастя, ніж бути поруч з нашими рідними. На жаль, війна розпорошила тисячі українських сімей. Зараз історія кожної сімʼї в Україні – це історія болю, тривоги та надії. Сьогодні українці – одна велика родина, яка обовʼязково здолає всі труднощі та буде щасливою під мирним українським небом.

Любіть один одного і показуйте це якомога частіше. Шануйте і любіть свою сім’ю, адже в ній – життєдайне джерело, безцінні реліквії, унікальні традиції та сила коріння.

 На головну сторінку

День пам’яті та перемоги

 День пам'яті та победи – це нагадування , що Друга світова розпочалася внаслідок домовленостей двох тоталітарних режимів : націонал-соціалістичного (нацистського) у Німеччині та комуністичного в СРСР, а також мовчазного небажання найпотужніших держав світу чинити проти агресорів. У 1939-1945 роках обидва тоталітарні режими вчинили на українській землі чисельні злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого український, єврейський, кримськотатарський та інші народи, що жили в межах території сучасної України, зазнали величезних втрат.   

Символом пам'яті про Другу світову війну з 2014 року в Україні, як і в Європі, є мак пам'яті  

   Дизайн маку, що використовується як символ в Україні, з ініціативи Українського інституту національної пам'яті та Національної телекомпанії України розробив харківський дизайнер Сергій Мішакін. Зображення уособлює квітку маку та кривавий слід від кулі.

Земний уклін усім, хто подарував нам мирний сонячний день тоді, і всім, хто захищає Україну сьогодні.

Слава Україні!

На головну сторінку

26 квітня - Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську катастрофу

 

     Чорнобильська катастрофа мала жахливі наслідки, які ми будемо відчувати протягом багатьох десятиліть. Забруднені території та повітря, велика кількість потерпілих та загиблих внаслідок аварії, неймовірно високі дози радіації, отримані людьми та швидке зростання кількості випадків онкологічних захворювань.

       Існують різні версії причин аварії, деякі деталі вже, мабуть, так і залишатися невідомими, але наслідки – це ті, з чим доводиться співіснувати не лише Україні, а й всьому світу.

На головну сторінку

27 березня - Міжнародний день театру

Український театр

• Театральне мистецтво в Україні сягає корінням у сиву давнину і бере початок з фольклору. У веснянках, купальських та обжинкових піснях, у колядках та щедрівках, у весільних та похоронних обрядах є яскраві елементи лицедійства: слова, мелодії, танцю, пантоміми. Ще за годин Київської Русі скоморохи започаткували примітивний театр — потішні зрелища на майданах і базарах. Пізніше, у XVII — XVIII ст., популяризаторами своєрідного театру були студенти Київо-Могилянської академії, які під час вакацій ставили інтермедійні вистави. Також широкий розмах набули вертепи — мандрівні театри маріонеток із соціально-побутовими перфомансами.
• У 1795 році відкрився перший в Україні стаційний театр у Львові, у колишньому костелі єзуїтів. У Києві перший стаційний театр з'явився у 1806 році, в Одесі — 1809, у Полтаві — 1810.
• ХІХ століття ознаменувалося появою драматичних творів Івана Котляревського, Григорія Квітки-Основ'яненка, Тараса Шевченка. Українське акторське мистецтво, сам театр набрали виразних суспільно-громадських функцій, що сприяло піднесенню національної свідомості народу.
• Підвалини саме українському театру заклав Марко Кропивницький, який створив «Театр корифеїв» — професійну театральну трупу. Він сам шукав і навчав своїх акторів: М. Заньковецьку, П. Саксаганського, М. Садовського, М. Затиркевич-Карпинську.
• Репертуар не був особливо широким (Наталка Полтавка, Москаль-чарівник Івана Котляревського, Сватання на Гончарівці, Шельменко-денщик Григорія Квітки-Основ'яненка, Назар Стодоля Тараса Шевченка). Тож стало само собою зрозумілим, що потрібні нові твори, в яких відчувалося б подих сучасності. Їхніми авторами стали Марко Кропивницький, Михайло Старицький, Іван Карпенко-Карій, що одночасно були і драматургами, і режисери, і актори.
• Театр завжди мав виключно важливе етичне та художнє значення, сприявши формуванню естетичного смаку, розширенню кругозору. Чи слухаємо ми оперу, чи насолоджуємося майстерністю та грацією артистів балету чи з душевним трепетом стежимо за грою драматичних акторов, — ми завжди відчуваємо особливу атмосферу свята. 

На головну сторінку

19 березня - день народження Ліни Костенко

      Сьогодні, 19 березня 2024 року, українській письменниці Ліні Костенко 

виповнюється 94 роки.

Страшні слова, коли вони мовчати

Ліна Костенко

• Ліну Костенко вважають генієм слова, залізною жінкою та живою легендою, а її біографія є прикладом для мільйонів українців та невичерпним джерелом мудрості. Її вислови надихають на зміни та змушують замислитися над вічними темами. Все своє життя письменниця не боялася влади та відкрито говорила всю правду про неї як за години КДБ, так і за президентства Януковича. Нині вона воліє мовчати, а з нами кажуть її твори.
• Вона завжди писала, що хотіла, і говорила, що думала, ніколи не підлаштовуючись під обставини. Безкомпромісна, принципова, уперта, вимоглива, горда. Часом різка, гостра, як бритва, з блискавичною реакцією і неабияким почуттям гумору.
• Твори Ліни Костенко на історичну тематику підносять ідею патріотизму, любові до Батьківщини, рідної мови, рідного народу, прищеплюють почуття причетності до своєї історії, культури, вчать на подіях минулого проводити аналогії до нашого сьогодення та приймати доленосні рішення з урахуванням історичного досвіду.
• Творчість Ліни Костенко – визначне явище в українській літературі нового часу. Її прикметною рисою є інтелектуалізм — рух, поезія, злети думки, яка осягає великі історичні простори, напружено шукаючи ключів до таємниць буття людини, нації, людства…
• Саме Ліна Костенко привила мільйонам українців непохитну віру та впевненість у тому, що ми незалежні, гідні та вільні, що нас не здолати, бо дух наш є незламним.

Костенко, Л. Записки українського

: [роман] / Ліна Костенко. – Київ:
А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2019. – 414 с. : портр.

Це перша нова книжка Ліні Костенко за останні 20 років мовчання та перший її прозовий роман. Роман написано від імені 35-річного комп'ютерного програміста, який на тлі особистої драми прискіпливо, глибоко і болісно сканує всі вивихи нашої глобалізованої години. У світі надмірної (дез)інформації та тотального відчуження він — заручник світових абсурдів — прагне подолати комунікативну прірву між чоловіком та жінкою, між батьківщиною та професією, між Україною та світом. За жанровою стилістикою «Записки українського найминулого» – насичений мікс художньої літератури, внутрішніх щоденників, сучасного літописання та публіцистики.

Костенко, Л. Маруся Чурай: історичний роман у віршах / Ліна Костенко; [Худож.

В. Єрко]. – [Київ]: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, [2019]. - 223 с. : іл.  

Твір, за який авторка отримала Державну премію України імені Тараса Шевченка. Історичний віршований роман, у центрі сюжету якого – героїня Маруся Чурай – відома українська піснярка. Ліна Костенко по-новому відкрила образ легендарної співачки: показала як її особисту життя, так і причетність героїні до вагомих історичних подій.

Основною темою твору є нещасливе, трагічне кохання. Але любов за будь-яких обставин залишається особливою духовною цінністю.

Костенко, Л. Берестечко: історичний роман / Ліна Костенко; [Іл. С. Якутовича]. – Київ: Лібідь, 2010. – 230 с. : іл., портр. 

Всеприсутній у століттях, Богдан Хмельницький Ліні Костенко – грандіозна постать на роздоріжжі Європи. Людина, що зводить державу, бунтар, який кидає визов усталеній системі, страстний влюблений чоловік, спопелілий від зради, стратег і полководець, софістикований дипломат, безпритульний бранець зі своєю поразкою. 

Костенко, Л. Триста поезій: вибране / Ліна Костенко; [упоряд. О. Пахльовська,
І. Малкович]. – Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2012. – 416 с. : портр. 

До книги Ліни Костенко – улюбленої української поетеси кінця другого – початку третього
тисячоліття – увійшли найвідоміші її вірші з різних періодів творчості – від ранньої поезії до сьогодні, а також уривки з романів та поем. Це найповніше обране поетесі за години Незалежності.

 

На головну сторінку

14 березня - День українського добровольця

На головну сторінку

210 років від дня народження Тараса Шевченка

Народ мій, для всіх завжди відкритий,

Не вір, що воля з'явиться сама,

Не дай собі підступно обдурити.

Мовляв, дороги іншої немає.

• 9 березня 2024 року виповнюється 210 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка – поета, художника, мислителя, палкого патріота України. Шевченко залишивши нам свої неоцінені духовні надбання — твори і світлу добру пам'ять про себе. Він пробуджував любов до своєї Батьківщини, кликав сильних на подвиги, вселяв у слабких надію та віру. Ми повинні завжди пам'ятати про генія українського народу.
• Ім'я Тараса Шевченка відоме у всьому світі!
• Усі нові й нові покоління прагнуть по-своєму прочитати, зрозуміти феномен поета. Шевченко справжній у своєму слові, а у «слові – вічність».
• Його поезія – могутня, пісенно народна, грандіозно велична.
• Поезія Шевченка у своїй більшості стала народними піснями, музыку якої давав сам український народ.
• Світ творчості геніального поета не обмежується поезією –Великий Кобзар володів всеохоплюючим талантом.
• Він увійшов до історії української та світової культури також як талантливий художник-живописець.
• Тарас Шевченко відомий як великий майстер акварелі – ним створено 210 акварелей, передусім пейзажів. Він – блискучий портретист (відомо 150 його портретів, у тому числі 43 автопортрети), рисувальник, офортист.

 «Він був сином мужика і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком і став великаном у царстві людської культури. Він був самоуком і вказавши нові свіжі та вільні шляхи професорам та книжковим вченим», – писав Іван Франко.

 На головну сторінку

3 березня - Всесвітній день письменника

 "Головне, що має вміти письменник, -

обертати ті почуття, які він переживає,

на ті, котрі він хоче викликати.

Альбер Камю

ЦІКАВІ ФАКТИ

1. ·  Перший професійний письменник України Іван Нечуй-Левицький пішов з роботи вчителя російської мови заради письменництва на рідній солов'їній.
2. ·  Василь Симоненко терпіти не міг роботу журналіста, бо не бачив у ній творчої свободи.
3. · Батьківщина Бориса Грінченка розмовляла російською, але після прочитання «Кобзаря» письменник твердо вирішивши спілкуватися виключно українською.
4. ·     Микола Гоголь мав пристрасть до рукоділля: в'язавши на спицях шарфі, кроїв сестрам сукні, ткавши пояси, до літа шив собі шийні хустки.
5. ·  Джек Лондон був соціалістом, а крім того – першим в історії американським письменником, який заробив своїм трудом мільйон доларів.
6. ·    Агата Крісті страждала на дисграфію, тобто практично не могла писати від руки. Усі її знамениті романи були надиктовані.
7. ·      Едгар Аллан За всю життя боявся темряви.
8. ·     Оноре де Бальзак завжди писав у темряві.
9. ·  Чарльз Діккенс настільки не любив пам'ятників і монументів, що у своєму заповіті суворо запретив зводити їх йому. Єдину бронзову статую Діккенсу встановлено у Філадельфії.
10. ·    У Лорда Байрона було чотири домашні гуси, які всюди слідували за ним, навіть на громадських зборах.
11. ·  Марк Твен був непоганим винахідником. Серед його розробок – блокнот з відривними листочками для журналістів, шафа з розсувними полицями, саморегульовані підтяжки, а також найгеніальніший з його винаходів – машинка для зав'язування галстунів!

На головну сторінку

1 березня - Всесвітній день цивільної оборони

 

• Всесвітній день громадянської оборони відзначають 1 березня з метою пропагування знань про цивільну оборону та підняття престижу національних рятувальних служб. 1 березня обрали не випадково. Саме цього дня 1972 року набув чинності статут Міжнародної організації цивільної оборони (МОЦО).
• У 1931 році за ініціативи кількох держав французький генерал медичної служби Жорж Сен-Поль заснував у Парижі “Асоціацію Женевських зон – “зон безпеки”” для створення за допомогою двосторонніх та багатосторонніх угод локальних зон безпеки у всіх країнах, яку потім перетворили на Міжнародну організацію цивільної оборони. У 1972 році МОГО набула статусу міжурядової.
• 3 лютого 1993 року Верховна Рада України ухвалила Закон “Про Цивільну оборону України”, 10 травня 1994 року Кабінет Міністрів України приймає Постанову за №299, якою затверджується “Положення про цивільну оборону України”. Вперше було визначено, що цивільна оборона України є державною системою органів управління, сил і засобів, що створюється для організації та забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.
• 2 жовтня 2012 року Президент України підписав Кодекс цивільної захисту України, який об'єднав і обобщив все чинне законодавство України з питань цивільної захисту.
• Сьогодні до МОЦО входять 50 країн, ще вісім держав мають статус спостерігача. Участь України у МОЦО як наглядача оформлена за дорученням прем'єр-міністра України від 25.07.1998 р.
• Серед напрямів діяльності МОЦО слід виділити наступні: підготовка національних кадрів у галузі управління у період надзвичайних ситуацій; надання технічної допомоги державам у створенні та покращенні систем попередження надзвичайних ситуацій та захисту населення; пропаганда досвіду та знань з цивільної оборони та питань управління у період надзвичайних ситуацій. Готують фахівців у Навчальному центрі Швейцарії.
• Всесвітній день цивільної оборони має дві основні цілі:
• забезпечення доведення до відома світу громадськості життєвої важливості цивільної оборони та підвищення рівня поінформованості про готовність до запобігання нещасних випадків або стихійних лих та заходів, що вживаються у разі цих інцидентів;
• відзначення зусиль та досягнень національних служб, відповідальних за боротьбу з лихами, вшанування пам'яті жертв.

На головну сторінку

Міжнародний день рідної мови

 

Плекатимеш мову — цвістимуть слова,

Мов білі черешні весною.

Ростимуть слова, як у квітні трава,

Зігріті любов'ю земною.

Які ж вони чисті, як вічно звучати,

Як птахами в'ються крилато,

Мов зорі незгасні небесних багать:

Хліб. Совість. Вітчизна та Мати.

Шануй їх у серці. Ніколи не смій

Святе та високе топтати.

Як жито-пшеницею слова добрі сій

Рясний урожай будеш мати!

                                                            Володимир Олійник

Щорічно 21 лютого відзначають Міжнародний день рідної мови. Це свято було оголошено Генеральною конференцією ЮНЕСКО 17 листопада 1999 року.

Декілька цікавих фактів про українську мову:

• сучасна українська мова налічує близько двісті п'ятдесят шість тисяч слів;
• українська мова входить до тридцятки найпопулярніших мов світу;
• по-русски розмовляють близько сорока п'яти мільйонів людей;
• Василь Кобелюх (вчень) стверджує, що українська мова сформувалася ще в X-IV тисячоліттях до нашої ери;
• українську мову вважають однією з найдавніших на континенті;
• іменник в українській мові моє сім відмінків, на відміну від інших східнослов'янських мов;
• солов'їна” має багато слів зменшено-лагідної форми;
• найдовше українське слово налічує тридцять літер;
• у США українська має напівофіційний статус;

“Солов'їну” намагалися знищити найбільшу кількість разів порівняно з іншими мовами. “Нації вмирають не від інфаркту. Спершу їм відбирає мову” - Ліна Костенко. Наразі стає популярним рух за очищення нашої мови від запозичених слів.

На головну сторінку

День Героїв Небесної Сотні

              20 лютого Україна вшановує пам'ять Героїв Небесної Сотні, згадуючи найтрагічніші дні масових розстрілів протестувальників під час Революції гідності.

Цьогоріч цей день проходитиме під гаслом “Залишаємося гідними своїх героїв”.

Десять років тому ми всі розпочали довгий та тяжкий шлях, який проторувала нам Небесна Сотня – перші герої російсько-української війни. Саме вони ухвалили перший бій у війні, яка триває донині. 20 лютого 2014 року загинуло найбільше активістів Майдану. Звичайні люди: науковці, програмісти, студенти, вчителі, підприємці… І всі вони віддали найдорожче – життя, аби ми могли жити у новій, вільній та демократичній державі.

🕯 Не маємо права забути…

Залишайся гідними своїх героїв!

На головну сторінку

19 лютого 2024 року — День державного герба

Державний герб України – це один із чотирьох официальних символів поряд із Прапором, Гімном та Конституцією.

19 лютого 2024 року виповнюється 32 роки від дня затвердження Державного герба України.

Як державний символ — Державний герб України, тризуб був ухвалений постановою Верховної Ради України №2137-XII від 19 лютого 1992 року. Ним став золотий Тризуб на блакитному щиті — національний символ українців часів визвольних змагань XX століття.

На головну сторінку

День читання вголос

Сьогодні, у багатьох країнах світу, а також у нашій країні відзначають День читання вголос!

Мета Всесвітнього дня читання вголос полягає в тому, щоб надати можливість людям у всьому світі відчути, яке це насправді задоволення — просто читати вголос для інших; щоб нагадати всім про те, що  освіта  є одним з основних прав людини і це право має кожна людина у світі. Також мета цього свята — зацікавити дітей та підлітків у читанні книжок вголос разом з друзями та спонукати їх до обговорення змісту. В цілому, свято має вдихати дітей та дорослих просто більше читати та спілкуватися між собою. До того ж, таке заняття не тільки сприятиме тому, що дитина буде читати більше книг, а також поповненню її словарного запасу.  

В останні роки під час святкування Всесвітнього дня читання вголос проводиться міжнародна акція, що складається з 4-х простих кроків:

1. Вибір книги.

2. Вибір зацікавленої аудиторії.

3. Читання книжки вголос.

4. Фотографування під час заходу та розміщення фото в соціальних мережах із мітками #WorldReadAloudDay #Всесвітній_день_читання_вголос #Читаємовголос та ін.

На головну сторінку